Родинні зв’язки

Сім’я китайською називається 家 jiā, так само як дім. Ієрогліф показує дах, 宀, а під ним свиню, 豕 shǐ. Свиня під дахом ⟶ дім? Пояснення викликає усмішку, і фахівці не доходять згоди: одні бачать тут худобу, яку тримали під одним дахом із людьми, інші тварину, яку приносили в жертву предкам, треті просто фонетичний елемент. Розсудити їх мені нема чим. Певне інше: 家 трапляється всюди, у 大家 dàjiā, «велика родина» ⟶ усі, у 国家 guójiā, «країна-родина» ⟶ держава, і навіть у 作家 zuòjiā, письменник (家 набуває тут значення «знавець своєї справи», як у 专家, експерт).

А от щоб сказати «мій дядько», спершу треба знати, про якого дядька мова. Старший брат батька зветься 伯伯 bóbo, його молодший брат 叔叔 shūshu, брат матері 舅舅 jiùjiu, а чоловіки тіток мають іще інші назви: 姑父 gūfu або 姨父 yífu. П’ять слів там, де в нас одне чи два. З братами й сестрами те саме: просто «мій брат» майже ніколи не кажуть, кажуть 哥哥 gēge, старший, або 弟弟 dìdi, молодший. Насправді кожне слово спорідненості повідомляє одразу три речі: бік (батьків чи материн), покоління і хто кого старший. Цієї теми учні бояться найбільше, і я їх розумію. Але система дуже впорядкована, і коли її логіку зрозуміло, список запам’ятовується набагато легше.

Чому 伯 для старшого, а 叔 для молодшого? Бо в стародавньому Китаї синів нумерували: 伯 bó позначав першого, 仲 zhòng другого, 叔 shū третього, 季 jì останнього. Конфуцій, на ім’я 孔丘 Kǒng Qiū, мав друге ім’я 仲尼 Zhòngní: він був другим сином. Звичка лічити нікуди не зникла. Серед братів і сестер ти 老大 lǎodà, старший, або 老二 lǎo'èr, другий, а коли дядьків кілька, їх розрізняють за старшинством: 二舅 èrjiù, «другий дядько з боку матері», 三姑 sāngū, «третя тітка з боку батька».

З боку матері давню китайську родину видає одне маленьке слово: 外 wài, «зовні». Батьків батька звуть 爷爷 yéye і 奶奶 nǎinai; батьків матері, 外公 wàigōng і 外婆 wàipó. Діти сина звуться 孙子 sūnzi, діти доньки 外孙 wàisūn, а син сестри 外甥 wàisheng. Усе, що йде через жінку, опиняється «зовні», бо дочка, виходячи заміж, покидала свою родину й переходила до родини чоловіка. Прислів’я було жорстоким: 嫁出去的女儿，泼出去的水, «віддана заміж дочка, що вода, виплеснута за поріг». Та не шукайте в цьому зневаги, коли так каже сучасний китаєць: 外婆 кажуть із такою самою ніжністю, як «бабуся». А на півночі частіше кажуть 姥姥 lǎolao і 姥爷 lǎoye, і «зовні» там уже немає.

Двоюрідні брати й сестри підкоряються тій самій логіці, тільки префіксів два. 堂 táng означає «зал» родинного дому: діти братів батька мають те саме прізвище, що й ви, і колись росли під одним дахом, у тих великих домах, де пишалися тим, що живуть 四世同堂 sì shì tóng táng, «чотири покоління в одному залі». Це 堂哥, 堂姐, 堂弟 і 堂妹. Усі інші двоюрідні, діти батькових сестер чи рідні з боку матері, звуться 表 biǎo, «зовнішні»: 表哥, 表姐, 表弟, 表妹. Українська цієї різниці не робить. Китайська робить її завжди, та ще й спитає, чи старший за вас цей брат або сестра, чи молодший.

Рідня з боку подружжя теж не виняток. Батьків чоловіка звуть 公公 gōnggong і 婆婆 pópo, батьків дружини 岳父 yuèfù і 岳母 yuèmǔ. 岳 означає велику гору, і найпоширеніше пояснення сягає доби Тан. Міністр 张说 Zhāng Yuè (说 читається тут yuè), якому доручили велику імператорську церемонію на горі Тайшань, нібито підвищив свого зятя одразу на кілька рангів. Імператор дивується, і придворний актор відповідає йому: 此乃泰山之力也, «це сила гори Тайшань». Відтоді тестя звуть 泰山 Tàishān, а що Тайшань вважають першою з п’яти священних гір, 五岳 wǔ yuè, зрештою стали казати 岳父. Можливо, ця історія надто гарна, щоб бути правдою, зате запам’ятовується вона чудово. А стосунки свекрухи й невістки, 婆媳关系 póxí guānxi, уже не одне десятиліття годують серіали китайського телебачення.

Мандрівника чекає сюрприз: у Китаї й до незнайомих людей звертаються родинними словами. Дитина каже 叔叔 і 阿姨 āyí будь-якому дорослому, таксист стає 大哥 dàgē, продавчиня фруктів 大姐 dàjiě, літній пан у парку 大爷 dàye. Обережно з вибором слова: воно старить або молодить людину, і сорокарічна пані, яку ви назвете 大妈 dàmā, може вам це пригадати (阿姨 або 大姐 надійніші).

Увесь цей словник разом виринає на Новий рік, коли за столом збираються 七大姑八大姨 qī dà gū bā dà yí, «сім тіток з боку батька і вісім тіток з боку матері» ⟶ уся рідня. Навіть молоді китайці в них плутаються, аж так, що є застосунки, які підбирають для них точне слово для «сина старшої сестри моєї матері». За цією точністю стоїть мораль: кожен має знати своє 辈分 bèifen, місце в черзі поколінь, щоб розуміти, яку шану він винен і кому. Конфуцій казав про це по-своєму: 父母在，不远游，游必有方, «Поки живі ваші батьки, не від’їжджайте далеко. А якщо від’їжджаєте, то в певному напрямку» («Бесіди й судження», IV, 19, на нашій сторінці Глава 4 «Бесід Конфуція»). Діти, старість і синівська шанобливість, 孝顺 xiàoshùn, мають своє місце на сторінці Етапи життя. Подружжя і виховання дітей незабаром матимуть свою.

Клацніть на будь-який ієрогліф на сторінці: порядок його написання з’явиться штрих за штрихом, зі стрілкою, яка показує напрямок руху.