Тоном (声调 , буквально «звук» 声 + «модуляція» 调 ⟶ «модуляція звуку») називають мелодичну висоту, що супроводжує кожен склад китайської. Це не оздоба: тон належить слову так само, як приголосний.
Чотири ієрогліфи показують це краще за довге пояснення. 妈 , 麻 , 马 і 骂 вимовляються однаково: «ма». Розділяє їх лише інтонація, і цього досить, щоб перейти від «мами» до «конопель», далі до «коня», далі до «лаяти». Той, хто українською піднімає голос наприкінці речення, за рефлексом питання, часто каже не те, що думає.
Як працювати
Виберіть склад, клацнувши на його картці нижче. Послухайте носія мови, потім запишіть себе карткою праворуч: браузер запитає дозвіл на мікрофон, а запис зупиниться сам за три секунди.
Далі натисніть «Накласти й розібрати». Дві криві висоти ляжуть одна на одну, зведені до однакової тривалості, і ви одразу побачите місце, де ваша розходиться зі зразком.
Увага: вправа оцінює лише інтонацію, тобто тон складу. Про сам звук («ма») вона не каже нічого. А тон диктора навмисно перебільшений: це навчальний зразок, а не розмова.
Тепер ви.


